Особливості сенсорних ігор.
Сенсорними ми умовно називаємо ігри, мета яких -дати дитині нові чуттєві відчуття. Відчуття можуть бути досить різноманітними:
- зорові (наприклад, дитина бачить яскраві кольори, їх перетікання один в одний, змішування);
- слухові (дитина чує різноманітні звуки, від шороху опалого листя до звучання музичних інструментів, вчиться їх розрізняти);
- тактильні (те, що дитина відчуває за допомогою дотиків, щупання: це і різні за фактурою матеріали, від мякого махрового рушника до прохолодної гладкої поверхні скла; і різні за величиною та формою предмети - великий м`яч і крихітні намистинки, рзні кульки і кубики; і дотики, обійми з іншою людиною;
- рухові (відчуття від руху тіла у просторі і ритму рухів - хотба, біг, танці);
- нюхові (дитина вдихає і навчається розрізняти різноманітні запахи навколишнього середовища - від аромату котлетки і маминих парфюмів до запаху дерев`яного паркану і металової перекладини);
- смакові (дитинка куштує та та вчиться розрізняти на смак різні продукти харчування і страви).
Процес дослідження навколишнього світу дитиною з розладом аутистичного спектру проходить по іншому, ніж у нормотипової дитини. І тут можна виділити наступні закономірності. По перше - для дитини з розладом аутистичного спектру сенсорний компонент світу несе в собі особливу значущість, яка зберігає актуальність за межами раннього віку. При цьому інтерес до предметів у такої дитини відокремлений від тієї функції, для якої цей предмет створений. Для такої дитини більшість предметів навколишнього середовища являють собою абстрактні об`єкти, що володіють набором сенсорних властивостей. При цьому дитина часто виділяє для себе деякі специфічні властивості, які можуть бути незначними для нас.
Так, дитина підкидає високо вгору журнали і слідкує за тим, як вони летять і шелестять сторінками. Рве на частинки тісто , але відмовляється ліпити з нього пиріжки. Дитина досліджує предмети і матеріали в пошуках приємних сенсорних відчуттів, а відчуття яке сподобалося намагається отримати знову і знову.
Дитина з розладами аутистичного спектру не диференціює предмети і матеріали за можливостями їх використання, діє з ними не враховуючи їх властивості, - куштує на смак все підряд (від прального порошку і зубної пасти до пластиліну та свічки), підкидає різноманітні предмети без урахування наслідків (від куска пінопласту і кубиків до посуду та годинника) і т.п.
Зацікавленість в соціальному середовищі самостійно не проявляється і не стає важливим мотивом життя та діяльності дитини. Хлопчики й дівчатка з розладами аутистичного спектру майже не цікавляться іграшками для сюжетно-рольових ігор: у лялькового посуду, меблів, одягу немає яскравих сенсорних властивостей і характеристик. Доводилося спостерігати, як дитина з розладами аутистичного спектру із захопленням намагалася зігнути прибори із лялькового посуду, але не використовувала їх за прямим призначенням.
Проведення спеціально організованих сенсорних ігор з дитиною з РАС може дати нові чудові можливості для встановлення контакту з нею. В момент отримання сенсорних відчуттів дитина отримує задоволення, яке проявляється у всьому її зовнішньому вигляді, а також у ступені цілеспрямованості (якщо спробувати переключити її увагу на будь що інше, вона буде наполягати на продовженні зняття, що сподобалося, а якщо спробувати заборонити - відповіддю буде бурхливо виражений протест).
Такий стан речей є природнім. Адже навіть у дорослому віці люди отримують задоволення і радість з фізичним світом: приємно відчувати в пальцях м’яке тісто, вдихати його аромат, радісно шуршати осіннім листям і спостерігати за зміною хмаринок…Ось тільки дитина з РАС «застрягає» на подібних відчуттях. Окрім того, така дитина досить вибіркова, і часто в її арсеналі є всього декілька відчуттів, які він шляхом повторення хоче пережити знову і знову.
Отже, проведення сенсорних ігор вирішує наступні задачі:
- переживання приємних емоцій, що позитивно впливає на стан і поведінку дитини.
- виникнення емоційного контакту з дорослим, поява в житті дитини людини, яка розуміє його, відкриває нові можливості для проведення корекційної роботи і впливу на сам хід подальшого розвитку дитини;
- отримання дитиною нової сенсорної інформації, що важливо для розширення її уявлень про оточуючий світ.
- внесення в гру нових соціальних сенсів засобами введення сюжетів, що в цілому наближають дитину до світу людей, дає нові уявлення про соціальні відносини.
На початку занять з дитиною головна задача проведення сенсорних ігор - встановлення емоційного контакту між психолого (педагогом) і дитиною. Проведення сенсорних ігор дозволяє завоювати довіру дитини, налагодити з ним контакт. Граючи з дитиною в такі ігри, навчіть її радіти і радійте разом з нею. Внутрішній світ дитини з розладом аутистичного спектру часто забарвлений похмурими тонами страху і дискомфорту або самотності, відсторонення від людей. І якщо у вас вийде наповнить його світ світлими фарбами впевненості і радості, це може стати рушійною силою, що спонукатиме дитину до більш активного дослідження навколишнього світу. При цьому в вас він побачить помічника та союзника.
Джерело: Олена Янушо "Ігри з аутичною дитиною".
